Внутрішні планети Сонячної системи – це Меркурій, Венера, Земля і Марс. Вони відрізняються від інших планет кам’янистою будовою, щільною структурою і розташуванням ближче до Сонця. Ці тіла приховують чимало загадок і мають вражаючі особливості, які продовжують досліджувати астрономи. Їх вивчення допомагає краще зрозуміти не лише нашу планету, а й походження всієї Сонячної системи. Представляємо добірку з 16 захоплюючих фактів про внутрішні планети, які не залишать байдужим жодного допитливого читача.
- Меркурій має найменший діаметр серед усіх планет, але його ядро займає майже 85% загального об’єму. Через це він має надзвичайно високу густину, майже як у Землі.
- На Меркурії температура вдень може сягати +430 °C, а вночі падати до –180 °C. Такий великий перепад пов’язаний із повільним обертанням планети і відсутністю атмосфери.
- Венера має найщільнішу атмосферу серед внутрішніх планет, яка складається переважно з вуглекислого газу. Вона створює парниковий ефект, що підтримує температуру понад +460 °C на поверхні.
- Вітри на Венері можуть досягати швидкості понад 300 км/год, хоча сама планета обертається надзвичайно повільно. Один день на Венері триває довше, ніж її рік.
- Земля єдина з усіх внутрішніх планет, яка має активну гідросферу. Більше 70% її поверхні вкрито водою в рідкому стані.
- Земля має магнітне поле, яке захищає її від сонячної радіації. Це поле створюється завдяки руху рідкого заліза в зовнішньому ядрі.
- Марс має найвищу гору в Сонячній системі – вулкан Олімп, який сягає приблизно 21,9 км заввишки. Це майже вдвічі вище за Еверест.
- Атмосфера Марса дуже тонка, в основному складається з вуглекислого газу. Через це температура на планеті часто опускається нижче –100 °C.
- Марс має два маленькі супутники – Фобос і Деймос, які, ймовірно, є захопленими астероїдами. Їхня форма неправильна, а розміри значно менші за супутник Землі.
- Внутрішні планети мають тверду поверхню, яку можна умовно порівняти з корою Землі. На відміну від газових гігантів, по цих тілах можна «ходити».
- Жодна з внутрішніх планет, окрім Землі, не має постійної поверхневої води. Навіть на Марсі вода існує лише у вигляді льоду або можливо солоних розчинів у ґрунті.
- На Венері відсутні місяці, тоді як у Землі один, а у Марса два. Це демонструє різноманітність у формуванні супутників у межах однієї групи планет.
- Меркурій має дуже тонку екзосферу замість повноцінної атмосфери. Вона складається з атомів, вибитих з поверхні сонячним вітром.
- Всі внутрішні планети мають кратери, створені ударами метеоритів. Проте лише Земля має ерозію, яка поступово знищує ці кратери.
- Венера обертається навколо своєї осі у зворотному напрямку порівняно з іншими планетами. Це означає, що на ній Сонце сходить на заході, а заходить на сході.
- Усі внутрішні планети розташовані всередині астероїдного поясу, який відокремлює їх від газових гігантів. Це розділення має важливе значення для класифікації планет.
Цікавий світ внутрішніх планет вражає своїм розмаїттям і складністю. Незважаючи на близькість до Сонця, кожна з них має унікальні характеристики, що відрізняють її від інших. Маловідомі деталі їхньої будови, атмосфери й геології розкривають усе нові та нові аспекти космічної еволюції. Вивчення цих тіл не лише розширює наші знання, а й наближає людство до глибшого розуміння свого місця у Всесвіті.