Лондонські даблдекери – це більше, ніж просто засіб пересування. Вони стали впізнаваним символом міста, як Біг-Бен або Тауерський міст. Їхня історія переплітається з розвитком транспорту, архітектури й навіть туризму у Великій Британії. Ці двоповерхові автобуси вирізняються не лише яскравим дизайном, а й унікальними особливостями, що зробили їх легендами. Далі наведено захоплюючі факти, які допоможуть побачити знайомі червоні автобуси з нового ракурсу.
- Перші даблдекери в Лондоні з’явилися ще у 1829 році і були кінними омнібусами.
- Найвідоміша модель Routemaster була випущена у 1956 році й досі залишається іконою британського дизайну.
- Routemaster мав відкриту задню платформу, що дозволяла пасажирам стрибати на ходу.
- Зовнішній вигляд даблдекерів змінювався з десятиліттями, але їх двоповерхова конструкція збереглася.
- У 2012 році в Лондоні представили нову модель New Routemaster з екологічним гібридним двигуном.
- Деякі старі Routemaster і сьогодні працюють на спеціальних маршрутах для туристів.
- Даблдекери використовують лівосторонню систему посадки, як і все транспортне сполучення Великої Британії.
- Водії лондонських автобусів проходять спеціальне навчання, щоб безпечно керувати двоповерховим транспортом.
- У годину пік кожен автобус перевозить до 80 пасажирів одночасно.
- Багато маршрутів проходять повз головні визначні пам’ятки, тому їх часто вибирають туристи.
- Червоний колір став офіційним у 1907 році, щоб легко відрізняти лондонські автобуси від приватних перевізників.
- У деяких автобусах встановлені USB-зарядки та Wi-Fi, що робить поїздки зручнішими.
- У музеї транспорту Лондона можна побачити моделі даблдекерів різних епох.
- Даблдекери є натхненням для дизайнерів і художників, їх зображують на сувенірах, листівках і навіть одязі.
- Під час Олімпіади 2012 року автобуси використовувалися для перевезення спортсменів і гостей з усього світу.
- У британському кінематографі лондонський автобус часто символізує національну ідентичність.
- Даблдекери експортувалися в інші країни, зокрема в Канаду, Малайзію та США.
- Найдовший маршрут даблдекера – маршрут №12, який перетинає місто з південного сходу на захід.
- Деякі автобуси пристосовані для людей з обмеженими можливостями – мають пандуси та спеціальні місця.
- На передньому екрані кожного автобуса вказано номер маршруту та кінцеву зупинку.
- Лондонський даблдекер є частиною британської культурної спадщини та захищений законом як історичний об’єкт.
Цікавих фактів про лондонські даблдекери значно більше, ніж здається на перший погляд. Вони демонструють, як транспорт може бути не лише функціональним, а й частиною міської культури. Ці автобуси втілюють еволюцію техніки, дизайн і любов до традицій. Завдяки своїй впізнаваності даблдекери назавжди залишаються у серцях мільйонів людей по всьому світу.