Екваторіальна Гвінея – одна з найменших, але найяскравіших країн Африки, розташована в Центральній частині континенту, з виходом до Атлантичного океану. Попри компактну територію, ця держава має унікальне географічне розташування, насичену колоніальну історію та розмаїття етнічних і мовних груп. Тут тропічні ліси поєднуються з вулканічними островами, а давні традиції живуть поруч із сучасними технологіями. Країна залишається маловідомою для широкої публіки, хоча має чимало дивовижних особливостей, що можуть вразити найвибагливішого мандрівника. Пропонуємо ознайомитися з добіркою маловідомих фактів про Екваторіальну Гвінею, які відкриють її з несподіваного боку.
- Столиця Екваторіальної Гвінеї де-факто розташована не на материку, а на острові Біоко – це місто Малабо, яке є політичним і адміністративним центром.
- Офіційною мовою країни є іспанська, що робить її єдиною африканською державою, де ця мова має такий статус.
- Екваторіальна Гвінея складається з двох частин – материкової (Ріо-Муні) та островів, серед яких найвідоміші Біоко і Аннобон.
- Незважаючи на назву, екватор не проходить безпосередньо через територію країни – він розташований трохи південніше.
- Країна отримала незалежність від Іспанії лише в 1968 році, тобто пізніше за більшість африканських держав.
- Екваторіальна Гвінея має один із найвищих рівнів доходу на душу населення в Африці завдяки покладам нафти й газу.
- Попри економічні ресурси, більшість населення країни живе за межею бідності через нерівномірний розподіл прибутків.
- В Екваторіальній Гвінеї визнається три офіційні мови – іспанська, французька та португальська, хоча більшість населення говорить місцевими мовами.
- Острів Аннобон вважається одним із найізольованіших місць країни – там навіть діє особливий діалект креольської португальської мови.
- Місто Ояла будується як нова столиця держави на материку, з метою перенесення адміністративного центру ближче до населення.
- У країні збереглося чимало первинних тропічних лісів, де водяться рідкісні види мавп, птахів і навіть леопарди.
- Біоко, головний острів, має вулканічне походження та надзвичайно мальовничу природу з водоспадами і гірськими лісами.
- Національна кухня поєднує іспанські впливи з африканськими традиціями, а також включає страви з морепродуктів і коренеплодів.
- Освіта в країні офіційно є безкоштовною, однак у сільських регіонах спостерігається нестача вчителів і шкіл.
- Екваторіальна Гвінея має один із найнижчих показників народжуваності в Центральній Африці, що частково пов’язано з міграцією.
- Країна не має розвиненої туристичної інфраструктури, але приваблює мандрівників дикою природою й екзотикою.
- Релігійно більшість населення сповідує християнство, особливо католицизм, однак збереглися і традиційні вірування.
- Президент Теодоро Обіанг Нгема Мбасого перебуває при владі з 1979 року, що робить його одним із найдовше правлячих лідерів у світі.
- У 2012 році в Екваторіальній Гвінеї пройшов Кубок африканських націй з футболу, що стало подією міжнародного рівня для держави.
Ці захоплюючі факти про Екваторіальну Гвінею відкривають цю країну як неймовірне поєднання колоніального спадку, природного багатства та політичних контрастів. Вона є прикладом того, як невелика держава може мати велику історію, культурну глибину та геополітичне значення. У її різноманітності криється потенціал, який ще належить повною мірою розкрити світові. Маловідома, але яскрава, Екваторіальна Гвінея заслуговує на більше уваги та вивчення.